9 січня 2025 року, при виконанні бойового завдання, перестало битися серце нашого захисника - полковника Дмитра ПЕРМЯКОВА.
ДМИТРО ПЕРМЯКОВ
(08.03.1976-09.01.2025)

Уродженець міста Запоріжжя.
Навчався у Запорізькій гімназії №19 Запорізької міської ради. Здобув вищу військову освіту у Київському інституті військово-повітряних сил.
Кадровий військовий із 30-річним досвідом, полковник. Із 1998 до 2020 років перебував на військовій службу у підрозділах Міністерства оборони України, пройшов шлях від командира підрозділу до командира військової частини. Виконував бойові (спеціальні) завдання у зоні проведення антитерористичної операції/операції Об’єднаних сил.
З сім'єю проживав у місті Винники.
Жив військовою справою. У вільний час захоплювався рибальством.
Після початку повномасштабного вторгнення російської федерації, попри вихід на пенсію, став на захист Батьківщини від російських загарбників до складу 11-го армійського корпусу Сухопутних військ Збройних Сил України. Виконував бойові завдання на Донеччині, Миколаївщині та Херсонщині.
Під керівництвом командування корпусу Дмитро Пермяков створив дієву систему застосування безпілотних систем в бойових умовах, особисто очолював свій напрямок службової діяльності в бойових підрозділах бойових бригад. Вміло керував напрямком підготовки фахівців безпілотних систем.
За особисту мужність був нагороджений численними відзнаками, зокрема, почесним нагрудним знаком Головнокомандувача ЗСУ «Хрест військова честь», пам’ятними та заохочувальними відзнаками Головного управління розвідки Міністерства оборони України.
У Дмитра Пермякова залишилися мама, дружина, двоє синів та брат.

Парастас відбувся у вівторок, 14 січня, о 17 годині в капличці по вул.Пекарська,52.
Чин похорону в середу, 15 січня об 11.00 в Гарнізонному храмі св.Петра і Павла,вул. Театральна,11